Концепція блокерів та анблокерів у покері

Не буде перебільшенням сказати, що покер — карткова гра, яка об’єднує цілі покоління. Навички успішної гри в покер передавалися у спадок як велика родинна цінність. Звичайно, у наш час пріоритети та джерела знань змістилися у бік навчальної літератури та інтернет-джерел. Однак, особистий досвід не втратив своєї актуальності.
Суть гри полягає в тому, щоб зібрати таку виграшну комбінацію, яка за цінністю буде вищою, ніж у решти гравців. Ще один варіант закінчення партії: усіма правдами та неправдами змусити суперників за гральним столом скинути карти. Сподіватися на одну лише удачу, сидячи за покерним столом з гравцями-професіоналами, щонайменше нерозумно. Більшість любителів покеру знайомі з основами фундаментальної теореми покеру, яка була розроблена Девідом Скланскі і Мейсоном Малмутом. Основний її постулат звучить так: кожна партія, в якій Ви граєте не так, як грали б, якби знали руку опонента напевно, закінчується на користь суперника. Кожна партія, в якій Ви граєте так само, як грали б, знаючи карти суперника, приносить Вам перемогу. Суть теореми ось в чому: потрібно вести кожну гру таким чином, начебто Ви знаєте карти інших гравців за цим столом.
Звичайно, у самій грі чужі карти залишаються для нас загадкою. Однак на основі ходу гри, стратегії противника та його манері поведінки досвідчений гравець у покер може хоча б приблизно оцінити силу руки опонента, і вже на основі цієї інформації зробити свій хід.
Складність покеру полягає у великій частці невизначеності, адже кожен гравець повинен ухвалити важливе рішення на основі оцінки власних карт та тих, що викладаються дилером на загальний стіл. Про силу руки суперників можна лише здогадатися. Саме в цьому разі проявляється вся цінність навичок роботи з блокерами та анблокерами.

Навіщо потрібні карти-блокер і анблокер?

Концепція блокерів у сучасному покері використовується вже давно, проте особливу популярність вона здобула в останнє десятиліття. Дедалі більше гравців в азартні ігри хочуть не лише добре провести час, але й отримати прибуток. А значить, і підхід до гри має докорінно змінитися.

Блокером називається карта, яка мінімізує або відкидає наявність у опонента руки, що містить цю карту або карту того ж рангу. Образно кажучи, якщо ви тримаєте на руках піковий туз, ймовірність його наявності в іншого гравця наближається до нуля. Це знання допоможе у визначенні ступеня сили руки опонента, адже на підставі знання своїх карт можна зробити висновок, яких комбінацій у суперника немає і бути не може.

Наприклад, якщо на загальному столі знаходяться три карти пікової масті, а ви власник пікового туза, можна з упевненістю говорити про те, що опонент не збере натсовий флеш.

Найбільшою популярністю система блокерів користується в такому різновиді покеру, як Омаха. Але й під час гри в Холдем це знання буде вашою перевагою. Особливої важливості карта-блокер набуває у пограничних ситуаціях. Правильна оцінка гральної картини та сили руки суперників дозволить ухвалити правильне рішення.

Ідея карт-анблокерів з’явилася зовсім недавно, проте вже показала свою важливість у успішній грі в покер. Знання цієї концепції впливає на вибір гральної політики у найрізноманітніших ситуаціях.

Анблокер – це карта в руках одного гравця, яка не знижує і не відкидає можливість наявності в іншого гравця певної руки, але підвищує ймовірність руки, в якій цієї карти немає.

Зрозуміло, що найбільший вплив на стратегію гри анблокер має на рівері – останньому етапі торгів. Це пов’язано з тим, що наприкінці партії діапазони зазвичай стають вужчими. Досвідчені гравці можуть використовувати ці знання для гри в постфлопі, а іноді навіть на початковому рівні гри. Важливість таких карт та їх інтерпретація зростає зі збільшенням суми у банку.

Використання концепції анблокерів у блефі

Покер без блефу – це не покер. Сама суть гри зав’язана на вмінні одного гравця ввести опонента в оману, змусивши повірити в те, чого насправді немає. Саме тому використання анблокерів в онлайн покері обмежене, адже на екрані ми не бачимо облич та рухів інших гравців. Нам доступна лише інформація про власні карти та карти на гральному столі.

Блеф-кетчинг – стратегія, яка дозволяє обійти блефи, але не може бути вищою за будь-яку велію-руки суперника. Ніша її використання: ситуація, в якій ваша рука блокує кол і блеф-рейз суперника, але залишає можливості для його фолду. За статистикою, якщо вибір руки ретельно продуманий, ймовірність фолду суперників зростає на 2%. Звичайно, для любителя ця цифра не говорить ні про що, а ось для професійного гравця – це відчутний привілей, особливо у довгостроковій перспективі.

Актуально також використовувати блокери та анблокери у разі, коли необхідний психологічний тиск на суперника з метою блокування його сильної руки. Ще один варіант – коли на руках не найсильніші карти, гравець непомітно тягне час, щоб переконати суперника у власному натсі. Таким чином він зміцнює свою руку і змушує опонента зробити фолд.

Велію-руки та анблокери

Велію-рука вирізняється найбільшою силою у порівнянні з картами інших гравців. Це найбільш бажаний та прибутковий варіант. Відмінним фундаментом для колу стане рука з можливістю блоку велію-ставки суперника, яка водночас залишає можливість гри для його блеф-руки. Коли ми ловимо натс, то відразу знижуємо силу руки гравця, що сидить поруч. Цей нюанс потрібно використовувати при виборі бета-сайзингу власної велію-ставки.

Найоптимальнішим варіантом стане не лише вивчення теоретичних основ концепції блокерів та анблокерів, але й постійне практичне використання. До того ж ця стратегія відмінно підходить для комбінацій з іншими ігровими схемами.