Що можна сказати про покер, навіть якщо не знаєш правил? Це гра великих фінансів, хитрих стратегій, головоломок, цікавих ходів, солідних виграшів і прикрих програшів. Багатьом хочеться зламати систему і зробити з онлайн-покеру стабільний заробіток. І, повірте, у когось це дійсно виходить. Алгоритм досить простий — безперервний розвиток і робота з емоційним станом.
Якщо ставитися до покеру просто як до цікавого дозвілля, можна обмежитися головними правилами і набити руку в компанії друзів. А якщо розглядати короля онлайн-казино — а саме так називають покер — як шлях до хорошого доходу, варто зрозуміти на березі головну істину. Доведеться працювати. І багато.
Деякі знизують плечима, мовляв, принципи гри знаю, у покері не перший день, начебто все роблю вірно. Чому не щастить? Не йде? Не «фартить»? Чому, всупереч усім старанням, прочитаним книгам «Все про покер», професійним статтям, результат, м’яко кажучи, не дуже? Чому ситуацію не рятує навіть спеціальний тренер? Де та картинка, як із фільму про красиве життя, коли головний герой виходить із казино із валізою доларів? Чи хоча б просто виходить задоволений. Чому не виходить, коли за всіма законами логіки гравець повинен перемагати? Але справа в тому, що у покеру свої закони.
У чому ж головний секрет покеру? Поговоримо про це у сьогоднішній статті.
Сам собі тренер
Пам’ятаєте фразу: «Я б у льотчики пішов, хай мене научать?» Іноді стосунки покериста і тренера нагадують відомий вірш Маяковського. Гравець відноситься до «сенсея», як до чарівної палички. За принципом: я прийшов у покер — навчіть мене перемагати. Так, основна задача тренера — зробити із гравця справжню машину для покеру, яка добивається свого і зриває джек-пот. І коли знову не той результат, починається «винахід велосипеда», пошук якихось відповідей на стороні. Проте, якщо щось не виходить, можливо, не потрібно все ускладнювати?
Іноді рішення лежить на поверхні, але гравець чомусь абсолютно впевнений в тому, що «все складно». Все надто важко, щоб розгрібати ці завали самому. Всю відповідальність за «невдачу» краще перекласти на тренера. Усе розчарування і гнів краще також відправити до нього ж. Але ж істина очевидна — однієї теорії, яку дає тренер, для перемоги мало. Потрібно зазирнути в себе.
Якщо ви нерегулярно виходите з покеру переможцем, не варто думати, що все пропало, немає вирішення ситуації і взагалі, що «покер — не моє». До будь-якого виду діяльності можна підібрати ключик. Потрібно лише одне — старанність.
Щось не виходить? Попробуйте іншу стратегію. Шукайте в інших книгах. Можливо, ви просто не все знаєте? Щоб досягти успіху в теперішні часи, не потрібно вперше проходити всі рівні гри. Є люди, які вже це зробили. Найголовніша зброя гравця — його розум. А найкращий тренер — він сам.
У всьому винний покер?
Є категорія гравців, яка готова шукати виправдання всьому. Знаходити будь-які причини, але тільки не зазирати в себе.
Покер — це динамічна гра. Можна збитися із рахунку, якщо постаратися зрозуміти, скільки версій, видів, варіацій покеру існує. А скільки інноваційних ходів і термінів народжується в цій галузі щоденно? Сотні. Встигнути за потягом, який стрімко віддаляється — задача не із легких. І для деяких покеристів це стало головним виправданням: Гра стала складною, я не справляюсь». Проте, можливо, не варто обвинувачувати у всьому гру?
Головний козир гравця — бути на крок попереду інших. Покер — це безперервне навчання. Так, організатори ніби вставляють палиці в колеса, підкидаючи покеристам дедалі більше нововведень. І вам потрібно тримати руку на пульсі. Перевага перед іншими опонентами — це іще більше знань, іще більше стратегій, схем. Сміливе жонглювання всіма термінами. Ви повинні спритно маневрувати між правилами покеру. Завдяки глобалізації гри, сьогодні про покер можна знайти все, і навіть більше.
Легкі часи позаду?
Мабуть, головне питання, яке перекидають один одному гравці: «Хороші часи для покеру закінчились?»
Відповімо так: дійсно, покер змінився. Але тільки для тих, хто прагнув швидких та легких грошей. Вважати покер простим способом заробітку — як мінімум, нерозумно. Також як і вважати, що покером керує одна удача.
Для тих, хто звик працювати, думати, розвиватися, прораховувати все на декілька кроків вперед, хороші часи ніколи не закінчаться. Покер став більш витонченим, проте й гравці не стоять на місці! Покерне співтовариство обростає справжніми професіоналами. Це справжні мастодонти, які сидять за столом не тільки з вірою в удачу, але й із сотнями ходів і схем. Якщо підійти до покеру серйозно — він відповість хорошим виграшем.
Існує таке поняття, як «самозванці». Це випадкові люди в покері, які сіли за стіл вперше в житті і пішли з повними кишенями. Зрозуміло, процент удачі ніхто не відміняв. Але це разова акція — не потрібно орієнтуватися на самозванців. Щоб залишитися в покері надовго і бути достойним опонентом, варто підходити до гри з холодним розумом.
Розвиток — двигун покеру
Можна невпинно згадувати «колишні часи», коли покер був доступний кожному, хто хотів підзаробити та «посидіти» на адреналіні. Реальність така, що гра приноситиме дохід тим, хто готовий розвиватися і вчитися.
У хорошого покериста в арсеналі є тренер, який направляє його. Проте це не знімає відповідальності із гравця. Є психолог, який допомагаю опрацьовувати емоційний стан після програшу, який, на жаль, в покері неминучий. До речі, професіонала з надання психологічної допомоги може замінити друг, хтось із членів сім’ї, хто може вплинути на гравця.
Фахівців багато в будь-якій галузі. А успішних фахівців — одиниці. Це ті люди, які не здаються після невдачі, не звинувачують у всьому оточення, а безперервно вчаться. І на власних помилках, в тому числі.
